Штучний інтелект створює великий простір для розвитку в різноманітних сферах: охорона здоров’я, наука, право та багатьох інших. Але ми маємо бути обачними з використанням новітніх технологій та усвідомлені щодо наслідків, до яких призводить технологізація. 

У січні 2023 року, аналітики NewsGards доручили чат-боту Chat GPT-3.5 сгенерувати контент на основі 100 неправдивих наративів (що мають опубліковані спростування до 2022 року) з власної бази даних NewsGards. У 80% випадків чат-бот генерував інформацію – наукові статті, новини, сценарії і т.п. за заданими наративами. Результат виглядає досить легітимно в очах необізнанного читача. Лише у 20% випадках чат був захищений від генерації неправдивих наративів, видаючи на подібний запит повідомлення, що інформація не є правдивою. Аналогічний експеримент був проведений з “наступником” Chat GPT-3.5 – Chat GPT-4, показник генерації дезінформації виріс до 100%.

Цей експеримент є яскравим прикладом того, як за лічені секунди технології штучного інтелекту можуть бути використані в якості мультиплікатора фальшивих новин.  

Творці чату GPT (OpenAI) виділяють три аспекти впливу штучного інтелекту на інформаційне поле:

Штучний інтелект знижує вартість проведення операцій впливу (тобто написання статей/сценаріїв і т.п.), тим самим роблячи їх більш доступними для нових суб’єктів, що призводить до другого пункту:

Масштабізація – штучній інтелект дозволяє масштабувати інформацію у різних варіаціях за лічені секунди, що знову ж таки призводить до полегшення поширення дезінформації. 

Третій аспект, це якість самого контенту: інструменти створення тексту за допомогою штучного інтелекту дозволяють генерувати набагато більш переконливі наративи, ніж здатна людина, адже вони базуються на великій кількості інформації, яка для людини є неосяжною; як наслідок це дозволяє суб’єктам більш точно та глибоко таргетувати свою аудиторію.

Також наразі відомо, що велика кількість журналістів починають впроваджувати технології штучного інтелекту, адже роботи здатні виконувати більшу частину рутинної роботи журналістів, потенційно звільняючи людський ресурс для виконання більш високо-рівневих завдань.  

Данський журналіст Андреас Маркманн Андреассен (2020) у своїй книзі “Як автоматизація змінює медіа” (ориг: “Sådan forandrer automatiseringen medierna”) пише, що використання штучного інтелекту можливо виявити в кожному кроці журналістського виробничого ланцюжка. Однак деякі частини процесу автоматизації розвинулися більше, ніж інші. Найпоширеніші практики автоматизації включають збір даних та дослідження, а також автоматичну генерацію новин.

Глобальне дослідження 130 проєктів зі штучного інтелекту, проведене Фондом Найтса (Knights  Foundation) у 2021 році, показало, що головною метою впровадження штучного інтелекту в журналістику є збільшення можливостей для репортажів та зниження витрат другою чергою.

Тож як ми бачимо, технології штучного інтелекту вже впроваджені в процеси роботи з інформацією, тож усвідомлення та розуміння загроз, пов’язаних з цим, дасть нам можливість впроваджувати новітні технології безпечно. 

Проект «Розуміння Штучного Інтелекту», який виконує Інститут Інноваційного Врядування, виконується завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.